перша • новини • статті • wiki • вибори-2010 • RSS
оберіть форум / архів :   
• пошук • контакти  
  список тем / теми повністю / тільки назви тем / прочитано / новедодати тему / ваш пароль / реєстрація  
  Прямий Ефір / тем: 80, повідомлень: 3613

05-10-2008 11:56, Мирослав Кальба
Чи можна було відвернути розстріли професорів та євреїв у Львові

Перекласти (eng рус укр)

Під час нашого тижневого побуту у Львові не чули ми про жадні ростріли польських професорів чи євреїв, та не бачили трупів повішених на бальконах, чи якими були встелені вулиці, про які після 1948 р. так обильно розписувалась совєтська преса та їхні сателіти. Такі вчинки були заборонені воякам армії, за які відповідалось перед військовим полевим судом. Документально давно доведено, що розстріли чинили спеціяльні айнзацкоманди СД, які не мали нічого спільного з армією, і мали підпорядкування Гіммлеру.
Документів які опрокидують вигадані Москвою обвинувачення "Нахтіґаля" у цих вбивствах є поддостатком. Можна б писати цілу книжку про них. Постараюсь Вам подати деякі з них в дуже стислій і зрозумілій формі. Найважливіщим з них уважаю "звіт" т. зв. Надзвичайної державної комісії покликаної урядом ССР для розкриття злочинів, вчинених у Львові й околицях.

У московській газеті "Известия" 23 грудня 1944 року цей звіт про перші дні німецької окупації був опублікований. Уже 30 грудня1944 року цей документ англійською мовою з'явився у "Совєт Вор Ньюз" у ч. 1947 виданому совєтським посольством у Лондоні. Він був представлений Міжнародному Військовому Трибуналові в Нюрнберзі як обвинувачувальний матеріял доказів німецьких злочинів. В тому обвинуваченні перший раз появилася згадка про морди професорів і євреїв у Львові українським "Нахтіґалем". І як бачимо, що й до сьогодні вороги нашої незалежності цим сфабрикованим "мітом" стараються посилити анти - українську опінію в світі, очорнивши боротьбу українського народу того часу.

Однак Нюрнберзький суд таки розглядав справу розстрілів польських професорів у Львові. Точно подані документи із того процесу були опубліковані в Совєтському Союзі в багатьох томах. У третьому томі ( ст.43- 45) вміщено докладні репортажі з подробицями про ці розстріли. Там написано: "Уже перед захопленням Львова ґестапівські відділи (не "Нахті ґаль"! - М.К.) за наказом німецького уряду мали складені списки з прізвищами вчених, які мали бути ліквідовані". На цьому процесі ніхто не твердив, що за ті злочини відповідальний батальйон "Нахтіґаль".

Сам совєтський прокурор у своєму резюме відповідальність за ті злочини визначив так: " Групу професорів арештовано за списком, який був складений наперед за наказом німецького уряду". На підставі списка помордованих 33-ох професорів 1941-му році у Львові, поданого у "Совєт Вор Нювз" у місті Вроцлаві (до якого переїхало багато поляків зі Львова) поставлено пам'ятник тим 33-ом жертвам. На зворотній стіні цього пам'ятника викарбувані прізвища й імена тих 33-ох помордованих професорів. Проф. Аллерганд вписаний там як 1-ший, а Чортковер як 6-тий з верху. Видно, що вони після смерті воскресли та залишили по собі в році 1942-му обширні зізнання із львівських подій з року 1941-го. Як доказано, що ті двоє Львівських професорів, яких мали б "помордувати" нахтіґальці не були замордовані, як рівно ж ніколи не були арештовані. Чортковер працював для львівської жидівської поліції (Орднунґ Дінст) і для Юденрату. Професор Аллерганд відмовився від співпраці з гітлерівцями та не погодився очолити Юденрат. Чортковер залишив по собі в половині 1942-го року записник, як рівно ж і проф. Аллерганд написав точний обширний звіт із перших восьми місяців гітлерівської окупації Львова.

Чому, в чиєму інтересі твердити, що польських професорів у Львові 1941-го року помордували вояки куреня "Нахтіґаль"? У 1940 - 1941 академічному році з 200 професорів у Львові було 160 поляків, українців 31, євреїв 8. Тоді постає питання, чому німці помордували лиш декого, а не всіх?

Москва, сподіваючись німецького нападу, шукала приязні з польськими інтелектуалами. Ванда Василевська почала видавати журнал "Нове Віднокренґі" (Нові Обрії), до редакції якого увійшов і дехто з професорів, між іншими Бой Желєнський та інші. Назва "Нові Обрії" мала символічне значення, воно вказувало польській спільноті в СССР на можливості польсько-совєтської співпраці. Уже в 1940 році пані Ванду прийняли до совєтської Спілки письменників. Під кінець 1940 року на списки кандидатів до рад потрапили уже між іншими знані польські науковці, як професори Якуб Парнас, Ян Грек, Ян Ленартовмч, Стефан Банах, Стефан Руднянський, Станіслав Мазур, Роман Віткевіч, Станіслав Пілат, Каспер Вайґль. З повищого бачимо, що певної групи поляків тоді було тяжіння до Москви. У висліді виборів 15 грудня 1940 рокув склад міської ради Львова ввійшло 274 українці, 140 поляків, і 73 чол. з інших національностей.
Годиться пригадати, що колишній трикратний прем'єр Польщі проф. Казімєж Бартель три рази їздив до Москви на переговори зі Сталіним щодо створення автономної території для поляків а навіть "польського уряду", а Ванда Василевська у відозві, друкованій в "Червоним Штандаже" 26 червня 1941-го року, закликала:
"Поляки Львова, поляки, замешкалі на землях України і Білорусії, ані на секунду не вільно вам забувати, що за нас бореться вояк Червоної армії. Боремось за народи Союзу..."

Відомо також, що заарештовано вісім професорів з групи, яка влітку 1940 року відвідувала Москву. І власне ті, які хоч трішки були причетними до совєтсько - польської співпраці, перші пішли на знищення.Та найважливішою причиною, уважаю, те, що з приходом німців в Галичину поляки видали маніфест
- протест проти окупації "всходніх кресуф", як частини польської держави, чого вони не зробили при большевицькій окупації, і всіх тих, які цей маніфест підписали, німці розстріляли.
Цікаво, чому про таку дуже важливу обставину не згадує ніхто ані з совєтів ані з поляків?. Держать у своїх архівах під замком як великий секрет.

Оце вам ширше вияснення подій навколо розстрілів. Запобігти розстрілам можна було, створюючи систему світової безпеки, яка б стримала Гітлера і Сталіна до вимордовування людей за їх причетність до певної національності чи майнового стану або за політичні переконання. Такого ми не маємо й досі, світ не був у стані стримати масовані вбивства цивільних людей на Балканах, в Чечні чи Дарфурі. Що ж до ставлення львівської громади до німецьких розстрілів, то тоді львів'яни мали шок від відкритих большевицьких тюрем і значно більше обговорювали жахи, які там побачили. А про розстріли професорів почали багато говорити вже пізніше, і на підставі спогадів, про які я писав вище.

Версія до друку // Відповісти // Тема повністю // Редагувати // Стерти // переглядів: 563 // URL: http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1223197016


  Прямий Ефір / тем: 80, повідомлень: 3613

Шукати слова:
++ Розширений пошук

 
Перша Сторінка • English Version • Майдан-Крим • Майдан-Захід • Майдан-Восток • Останні Новини • Питання та Відповіді про Майдан • Статті • Народні Новини • Листи На Майдан • Право • Бібліотека • Досьє • Фотоархів • Заяви та Звернення • Ірпінь • Європейський Клуб • Закордон • Освіта • Культура • Право • Економіка • Наша Історія • Філософія, Релігія, Духовність • Діаспора • Голодомор • Україна-Росія • Гумор • Без правил • Технічна Допомога • Архіви Майдану • Контакти • Розробки • Wiki • Мова • Комунальна Революція • Правила Поведінки На Форумах • Вільний Форум

Українська банерна мережа
(Copyleft) maidan.org.ua, 2001-2010
!!! Копілефт передбачає вільне розповсюдження із збереженням автури !!!
сайт розповсюджується згідно з ліцензією GNU для документації
(поки не зовсім повний) переклад ліцензії українською