|
|||||||
23-09-2006 23:21,
Майдан-ІНФОРМ
Від Майдан-ІНФОРМу: За узгодженням з постійним автором Майдану Святославом Караванським відсьогодні розпочинаємо його регулярну рубрику “До мови з розумом”, базовану на пошуку в суміші змішаних мовних потоків чистого потоку – щирої української мови. Святослав Караванський ДО МОВИ З РОЗУМОМ* Наша мова послуговується українською версією кириличного алфавіту – кирилицею, розробленою тисячу років тому. А народи Европи, Америки й Африки звикли писати латинкою – латинським алфавітом. Алфавіт записує окремі звуки мови певними знаками – літерами або буквами. Здавалося б, що ж тут складного – записати один певний звук, - наприклад звук З тим або тим алфавітом. У більшості випадків це дійсно просто. Наше З це латинське Z. Слово Zagreb по-нашому Заґреб. Але вже це слово викликає полеміку: дехто пише Заґреб, а дехто Загреб. Так само дехто фінську столицю Helsinki зве Хельсінки, а дехто - Гельсінки. То як правильно? Правильно так, як вимовляють фіни свою столицю, а хорвати - свою. Як ці слова вимовляють там, звідки їх запозичено, так і треба писати по-нашому. “Велике діло – скаже дехто – як назвати. Назви хоч горщиком, тільки в піч не саджай”. Теж ніби мудро, а втім... Літера Ґ. Свого часу віцепрезидент США Al Gore /Ал Ґор/ приїхав до Києва, а тут його журналісти на летовищі звуть Ал Гор. А слово Whore – вимовляється Гор – по-англійськи значить ‘повія’. Отже, помилка в транскрипції може викликати небажані наслідки, аж до дипломатичних демаршів. Чому так нарекли Ґора в Києві? Бо мавши Україну колонією, Кремль хотів злити усі мови з мовою Брежнева. Тому з нашої азбуки викинуто букву Ґ, як націоналістичну. А передати без цієї букви усі звуки, мовлені іноземцями й записані латинкою, нема як. Сьогодні звук Ґ у нашій абетці відроджено, але правила транскрипції, які вживають у нас для передачі іноземних прізвищ, лишилися колоніяльні. У транскрипції іноземних прізвищ, міст, річок звуку Ґ не практиковано. Чому? Бо досі не переборено малоросійської та імперської ментальности у наших чинодралів і науковців. Літера Г. У багатьох мовах – в тому числі й українській – існують два звуки G /Ґ/ та H /Г/, які через тупість наших чинуш завдають клопоту для тих, хто хоче відтворити ці звуки тим або тим алфавітом. Якщо порівняти вимову цих звуків у нашій та европейських мовах, то латинський звук Н по-нашому звучить як Г: Hamburg – Гамбурґ, Hoffman – Гофман, Havana – Гавана. Саме так наші попередники до 1933 року й передавали цей звук. Але 1933 року Кремль змінив цю розумну практику. Чому?. Бо в російській версії кирилиці нема букви Г, і російські мовознавці латинське Н транскрибували як Х: Helsinki – Хельсинки, Hussein – Хуссейн, Hanna - Ханна. Дбаючи, щоб між українською та російською мовами не було “различия”, цю транскрипцію, всупереч логіці й здоровому глузду, запровадили і для української мови. І нам приписано – під страхом бути звинуваченим у нацоналізмі – писати Хусейн, Ханна, секондхенд, геппі енд тощо. Така “всесоюзна” транскрипція суперечить правильній вимові цих слів у мовах, звідки їх запозичено. Там вони звучать Гусейн, Ганна, секендгенд, геппі енд. Крім того, “всесоюзна” транскрипція спотворює і нашу мову. Сьогодні наш побут збагатився на Інтернет, який з бігом часу буде охоплювати ширші й ширші кола населення. Інтернет послуговується адресною системою в латинській транскрипції. І в цій транскрипції українські імена й прізвища звучать для іноземців неправильно і навіть карикатурно. Прізвище Григурко, наприклад, в E-mail адресі фігурує як Grygurko@. Тобто для іноземця українець Григурко має звучати Ґриґурко. Це ж спотворення прізвища. Або в закордонному пашпорті українки Ганни її ім’я записано як Ganna, тобто Ґанна. Чи ж не знущання? Але сьогоднішні транскрипційні правила, скопійовані з колоніяльних часів, вимагають саме такої транскрипції. То чи може це толерувати кожен, хто має хоч трохи національної гідности? Усе впирається у байдужість до національної культури та національної гідности високих достойників з числа колишніх колоніяльних науковців та адміністраторів. Отже, розумні громадяни мусять брати цю ділянку української культури у свої руки. Деякі органи преси переходять на правильну транскрипцію самостійно, без санкції згаданих достойників. Те саме мають робити усі патріотичні видання, в тому числі й інтернетні. *) Зберігаємо правопис автора Версія до друку // Відповісти // Тема повністю // Редагувати // Стерти // переглядів: 1920 // URL: http://www2.maidan.org.ua/n/mova/1159042873
|
|||||||
|
Українська банерна мережа (Copyleft) maidan.org.ua, 2001-2010
| |||||||